| Chapter 10 |
1 | ¶ І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.
|
2 | І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?
|
3 | А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?
|
4 | Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.
|
5 | Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.
|
6 | Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.
|
7 | Покине тому чоловік свого батька та матір,
|
8 | і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.
|
9 | Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!
|
10 | А вдома про це учні знов запитали Його.
|
11 | І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.
|
12 | І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.
|
13 | ¶ Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.
|
14 | А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!
|
15 | Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.
|
16 | І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.
|
17 | ¶ І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?
|
18 | Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
|
19 | Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.
|
20 | А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.
|
21 | Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.
|
22 | А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!
|
23 | І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!
|
24 | І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
|
25 | Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!
|
26 | А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?
|
27 | Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!
|
28 | А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.
|
29 | Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,
|
30 | і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.
|
31 | І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.
|
32 | ¶ Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:
|
33 | Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
|
34 | і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!
|
35 | І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.
|
36 | А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?
|
37 | Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!
|
38 | А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?
|
39 | Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.
|
40 | А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.
|
41 | Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.
|
42 | А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
|
43 | Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.
|
44 | А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.
|
45 | Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.
|
46 | ¶ І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.
|
47 | І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!
|
48 | І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!
|
49 | І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.
|
50 | А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.
|
51 | А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!
|
52 | Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.
|